Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поставив "3" з таких причин:
1) Автор може бути більш сильним, точним, але його гордість перешкоджає йому, тому він, як сам пише, не святий, хоча у Слові Божому чітко сказано: "Будьте святі, Я бо святий", - 1Петра, 1 розд., 16 вірш.
2) До чого своїм віршем кличе автор?.. У нас у всіх бували й помилкові вірші, й помилкові справи тощо. Але чи повинні ми їх культивувати й до цього закликати інших?..
"Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю...", - Послання до Колосян, розд. 4, вірш 6.
Хіба не сказано ще більш сильно: "Хай з любов'ю все робиться в вас!" - 1 Послання до Коринтян, 16 розд., 14 вірш.
Тож давайте вести до Вишнього.
Щасти Вам!
Мыкола Калинин
2011-08-14 18:00:28
Дякую за відгук. Критичні відгуки більшого варті, ніж схвальні.
А по суті скажу таке.
По перше це не "автор" у вірші, а т.з. літературний герой. І не треба плутати, як дехто вважав Володимира Висоцького зеком, що не "вилазив" із "зони".
По друге, вважати себе святим -- то вже гріх, цитатами з Святого письма підтверджувати не буду за браком часу.
Літературний герой вірша говорить, що хоч і жив ніби праведно, але признається у своїх гріхах, власне каїться.
По-третє, от Ви один "без гріха" знайшлися і жбурнули у мене каменем. І так мені, грішному, й треба. І дуже добре, що, виявляється, є святі й без інтронізації. Це радує!
Але, як би там не було, такий коментар, як ваш, примушує ще й ще раз замислитись і над рядками самого вірша, і над життям взагалі.
А те, що я тут "наговорив", то це просто спробував донести свою християнську позицію. Звичайна справа, що можу помилятися, я не богослов і, як і мій літературний герой, на жаль, не святий...
Дякую.
Публицистика : Шаги к Святому Духу. - Leon_50 Как по ступеням вверх, к Богу, к нашему Господу, поднимается каждый христианин от одного состояния к другому: от грешника, рожденного для смерти обычного человека из плоти греха, через несколько особых переживаний всегда индивидуальных, через погоружение, а потом ещё и погружение в Св. Дух так и обычный плотский человек поднимается вверх, к вершинам Богопознания, когда каждая из преодоленных вершин кажется уже маленьким пригорком, а впереди возвышается новая ещё непокоренная тобой вершина, издали кажется неприступной, но вот с Божьей помощью подошел к ней, и видны уже подходы и тропы, по которым поднимались до тебя "пилигримы", ищущие в Святом Писании руководство к новому подьему. И вот ещё один этап пройден. так без конца, до самой физической смерти туда, где Господь наш нам приготовил уже нерукотворный город... Это так восхитительно и полезно для каждого человека...
